Сонячні ванни
Кожного літа ми вирішуємо одну й ту саму проблему: як гарно засмагнути, але при цьому захистити шкіру від шкідливого сонячного проміння?
Здавалося б, відповідь проста — спеціальні засоби з SPF, але якщо розібратися у наших відносинах із косметикою та сонцем, все не так однозначно. Ось деякі “підводні рифи”, на які можна натрапити в пошуках надійного захисту.
Головна відмінна риса “літніх” засобів — фактор сонячного захисту SPF (sun protection factor), який на етикетках позначають числом від 2 до 50+. Інколи з’ясувати дійсний показник SPF дещо проблематично, оскільки раніше європейський індекс “15” дорівнював американському “10”. Торік Європейським співтовариством були прийняті єдині стандарти маркування. Щоб споживачам, тобто нам, було простіше орієнтуватися в морі баночок і тюбиків, виробники виділили чотири класи сонцезахисних засобів: з низьким ступенем захисту (SPF 2-8), середнього (10-25), високого (30-50) і дуже високого (50+). Проте ці індекси — зовсім не показник тривалості перебування на сонці. Так, чим вище індекс, тим менше променів проникає в шкіру. Але шкідлива дія ультрафіолету лише зменшується, а не зникає повністю.
Риф 1
Цифри на баночці захисного засобу не вказують час безпечного засмагання.
Ще зовсім недавно правилом хорошого тону вважалося уміння розраховувати індивідуальну формулу спілкування з сонцем. Вона нескладна: якщо незахищена шкіра червоніє в середньому через 25 хвилин, то, теоретично, Spf-10 дозволяє засмагати в 10 разів довше — біля 4 годин. Проте, як зазначають фахівці, такі розрахунки виправдовують себе лише в лабораторних умовах, на практиці ж все дещо інакше. 
Жоден косметолог-дерматолог не рекомендує знаходитися під пекучим сонцем по декілька годин на день. До того ж, вкривши тіло тонким шаром “сонячної” косметики і вважаючи себе надійно захищеним, ми забуваємо про час. Не отримуючи сигналів SOS від організму, ми безтурботно перебуваємо під яскравими променями у декілька разів довше, ніж дозволяє захисний чинник, і отримуємо більшу дозу ультрафіолету. А європейські медики стверджують, що навіть якщо шкіра вже покрилася рівномірною засмагою і захищена спеціальним засобом, вона все одно не повинна піддаватися сонячній дії більше 50 годин на рік.
Як обійти? Прислухатися до думки лікарів: цілком достатньо проводити на пляжі одну годину на тиждень. Або, принаймні, не вважати, що захисний крем робить процес засмагання нескінченно безпечним, а уважно стежити за станом своєї шкіри.
Риф 2
Останнім часом косметологи почали особливо активно звертати нашу увагу на той факт, що значок SPF і цифра поряд з ним означають, що засіб захищає лише від ультрафіолетових променів групи В, що викликають засмагу. Але є ще і непомітні промені спектру А, які якраз і відповідальні за раннє старіння шкіри. Вони потрапляють на наше тіло всі 365 днів на рік, навіть через скло, незалежно від погоди і пори року. Тому косметика “від засмаги” зовсім не обов’язково буде уберігати шкіру від фотостаріння.
Єдиної системи оцінки чинника, що запобігає променям А поки що немає, але фахівці найчастіше використовують позначення UVA PРД, яке ми можемо бачити вже кілька сезонів на косметиці деяких виробників. UVA PРД до 2,7 — низький захист, від 2,8 до 5,4 — середній, від 5,5 до 8,1 — високий, більше 8,2 — надвисокий. Також на деяких європейських товарах просто значиться круглий логотип UVA, який означає, що “щит” даного засобу в боротьбі з променями А досить міцний. На жаль, об’єднати два захисти в один у виробників ніяк не виходить. Хоча універсальні фільтри, що поглинають промені обох спектрів, вже існують, вони мають дуже гарні показники лише в лабораторних умовах, а на сонці швидко руйнуються, втрачаючи ефективність.
Як обійти? Варто упевнитися, що на вашому кремі є позначка не лише SPF, але і UVA.
Риф 3
Тональні засоби, помади і тіні із захисним чинником вже декілька років мають великий попит серед представниць прекрасної статі. Вони діють завдяки так званим фізичним фільтрам, які просто відбивають сонячні промені. У їх ролі виступають подрібнені мінеральні речовини або штучні пігменти, такі як діоксид титану і цинку. Вони гарні тим, що практично не викликають алергії і не подразнюють шкіру, проте місцями можуть забарвлювати її в білий колір. Щоб уникнути цього побічного ефекту, виробники прагнуть зробити частки якомога дрібнішими. Проте і тут є своя межа. Дуже дрібні частки часто грають роль фотокаталізатора — речовини, що підсилює шкідливу дію ультрафіолетового випромінювання.
Як обійти? Звичайно, перевірити якість помелу фізичних фільтрів ми не можемо, але косметологи в подібних випадках радять орієнтуватися “на марку”. Косметиці відомих брендів, що добре зарекомендували себе, можна довіряти, а продукцію сумнівного виробництва краще обходити стороною.
Риф 4
Вибрати відповідні сонцезахисні засоби буває непросто.
В різноманітті кремів, лосьйонів, сироваток, олій, спреїв від сонця неважко заплутатися. Загальне у них те, що вся косметика,що захищає та доглядає, містить в основному хімічні фільтри, тобто речовини, здатні поглинати ультрафіолет. Серед них можуть бути знайомі нам екстракти ромашки, алое, а також кавова кислота, масло ши (каріте), меланін. На жаль, ефективність природних фільтрів нижча, ніж синтетичних, тому їх вводять до складу косметичних засобів лише як допоміжні. А ще для підвищення споживчого попиту, адже більшість з нас віддає перевагу так званій натуральній косметиці.
Потрібно пам’ятати, що природність — не завжди синонім дієвості. Наприклад, меланін у складі крему — поганий захисник, оскільки краще всього він працює там, куди помістила його сама природа, — усередині клітини. Або екстракт кактуса та інших екзотичних рослин: нехай вони зростають під пекучим сонцем, але їм ультрафіолет якраз необхідний для нормального процесу фотосинтезу, нам же, навпаки, треба від нього захиститися.
І що повинно особливо насторожити — сонячні фільтри, ті самі, які покликані захищати шкіру, можуть викликати фотоалергію — непереносимість сонця, що проявляється червоним висипом. Чутливість до променів підвищує параамінобензонова кислота (ПАВА). Втім, сьогодні вона виключена з рецептури майже всіх сонцезахисних засобів. Схожу роль можуть грати і інші хімічні фільтри, що вступають у контакт з клітинами епідермісу.
Також слід пам’ятати, що яким би ультрасучасним не був засіб, частина ультрафіолету все одно проникає в глибокі шари шкіри, справляючи несприятливу дію. Тому косметику “сонячної” серії часто доповнюють ще й іншими активними компонентами, що допомагають шкірі пережити сонячний стрес: антиоксидантами та протизапальними компонентами. Найпопулярніші з них — вітамін Е, бісаболол (протизапальна речовина з квіток ромашки), екстракти та олії календули (для зняття подразнень), жожоба (для підтримки еластичності). Шукайте їх в складі, обираючи крем “від сонця”.
Як обійти? Купуючи сонцезахисну косметику, варто цікавитися не лише SPF і UVA, але і іншими складовими. А перед вживанням будь-якого засобу обов’язково проведіть тест: нанесіть його на невелику ділянку шкіри, щоб побачити, чи не з’явиться почервоніння через декілька годин.
- Перед засмагою не очищайте тіло милом, не протирайте лосьйоном, одеколоном, туалетною водою. Це руйнує захисне покриття шкіри і робить її чутливішою до ультрафіолетових променів. В результаті можуть утворитися пігментні плями.
- Сонцезахисний засіб слід наносити на чисту шкіру за 30-40- хвилин виходу на сонце.
- Відновлюйте захист після кожного купання, оскільки вода і рушник стирають ваш тонкий “щит”. Але додаткове нанесення крему не подовжує його дії! Новий шар може всього лише усунути можливі пропуски в попередньому.
- Знаходячись на сонці, час від часу проводите тест: натискайте пальцем на шкіру, бажано на найчутливішу її ділянку, наприклад, передпліччя. Якщо залишився білий відбиток — на сьогодні сонця досить.
- Засобом SPF і UVA необхідно користуватися не лише в сонячну погоду, але і в похмурий день, оскільки велика частина сонячних променів без зусиль проникає крізь рідкі хмари. Одяг також не завжди служить достатнім захистом: суха бавовна пропускає близько 10 відсотків променів групи В і 20 — А, а мокра ще більше.
Риф 5
Чи справляються зі своїм завданням засоби сонцезахисної серії.
Ще декілька десятиліть тому люди поняття не мали про косметику для безпечної засмаги, так само як і про страшний діагноз рак шкіри. Тепер же ми щоліта наносимо на себе креми з SPF, рухомі рекламними запевненнями про те, що лише так можна вберегтися від меланоми. Підтвердження цьому ми знаходимо і в словах косметологів, які категорично не рекомендують влітку виходити на вулицю без захисного засобу. Проте наука не стоїть на місці, і чергові дослідження в цій області дають нам нові приводи для роздумів.
Тільки-но суспільство звикнулося з думкою про те, що сонцезахисна косметика необхідна нам нарівні з повітрям і водою, як німецькі учені оприлюднили результати своїх досліджень. Вони обеззброїли навіть досвідчених дерматологів: виявляється, засоби з SPF не лише не зменшують ризик розвитку меланоми, а навпаки, сприяють її появі. До речі, торік Управління з контролю за продуктами і ліками США виступило з пропозицією, щоб надалі Sun Protection Factor називався Sunburn Protection Factor, тобто що “захищає від сонячних опіків”, а не в цілому від сонця. Зроблено це перш за все для того, щоб заборонити виробникам косметики рекламувати її як ту, що “захищає від раку”.
Як обійти? На сьогоднішній день висновок учених такий: сонцезахисні креми зменшують ризик виникнення опіків, але не впливають на причину розвитку злоякісної меланоми. Для збереження здоров’я краще залишатися в тіні.
Риф 6
Догляд та захист — не ідеальне поєднання
Логічно, що засіб, який поглинає ультрафіолетове випромінювання, повинен розташовуватися на поверхні шкіри. Але від крему, що створює на ній липку плівку, ми зовсім не у захваті, нам більше до душі той, який вбирається без сліду. І косметологічна промисловість люб’язно надає нам в одній баночці захист від сонця + догляд за шкірою залежно від її типу.
На думку деяких дерматологів, саме такий креми погані з медичної точки зору. Поглинаючи ультрафіолетове випромінювання і потім проникаючи в середні і глибокі шари шкіри, косметика таким чином може підсилювати його негативну дію на організм. Є ризик руйнування природних механізмів фотозахисту і зростання кількості вільних радикалів. Учені, що проводили дослідження, зробили висновок, що споживач “сонячної” косметики, що доглядає, має більший ризик виникнення раку, ніж той, хто її не використовує. Довкола цієї теми зав’язалася тривала гра в захист і напад між дослідниками і виробниками косметики. До кого прислухатися — вирішувати вам.
Як обійти? Користуватися захисними засобами окремо, не змішуючи з тими, що доглядають.
80% ризику отримати дозу сонячного випромінювання, що провокує рак шкіри,
припадає на перші 20 років життя.
Риф 7
Іноді захист від сонця може бути зайвим.
З легкої руки дерматологів-косметологів вже практично ніхто не сумнівається в тому, що засоби з SPF не просто потрібні, а життєво необхідні. Але деякі фахівці забили на сполох, виявивши, що при використанні косметики з дуже високим захисним чинником в організмі знижується вироблення вітаміну D. А японські дослідники у зв’язку з цим зробили висновок, що вживання чинника захисту понад 30 в більшості випадків взагалі нераціональне. Якщо підрахувати плюси сонячного світла, можна буде хоча б частково реабілітувати прагнення до засмаги.
У медицині давно існує термін “синдром світлового голодування”, який буквально означає “недолік ультрафіолетового випромінювання”. На серйозний діагноз це не тягне, але синдром все ж значно знижує активність захисних систем організму, погіршує самопочуття і працездатність. Крім того, сонце в помірних дозах надає позитивний психологічний ефект, адже під впливом світла організм виробляє ендорфіни — хімічні сполуки, які сигналізують мозку, що в організмі все гаразд. Тому серед учених є думка, що кожен з нас потребує щоденного 15-хвилинного “незахищеного” контакту із ранковими або вечірніми ультрафіолетовими променями. Якщо в холодний час рандеву зі світилом були дуже рідкими, влітку можна трохи надолужити втрачене шляхом подовження часу побачення ще на 5 хвилин на день, але не більше. За цей час в організмі поповнюються запаси вітаміну D, який просто необхідний для здоров’я шкіри.
Вельми доречно дізнатися про результати ще одного дослідження, проведеного ученими Франції та Німеччини. Вони виявили, що серед жителів Крайньої Півночі рак шкіри — велика рідкість, як і серед корінного населення Африки і Австралії, де сонце світить з особливою силою. А ось серед переселенців, що проживають там, відзначається найвищий показник захворюваності в світі. Ці дані говорять про те, що людина повинна дотримуватися своєї власної, індивідуальної сонячної дози.
Як обійти? Дуже просто — засмагати “за місцем проживання”. Без спеціальної косметики, але зовсім небагато і лише на світанку або перед заходом сонця.
